Новини

info@ecotank.org

+38(067) 538-67-47

03148, м. Київ, пр. Л. Курбаса, 2-Б, оф. 702

Замовити дзвінок

Головна / Новини

Найчастіше залізобетонний резервуар виглядає як монолітна плита із залізобетону, щільність стін повинна бути не менше 300 мм, а жорсткості додають спеціальні конструкційні елементи (ребра). Загальна товщина монолітної спеціальної плити складає 200 мм-300 мм. Зовнішня сторона стін покривається спеціальним гідроізолюючим шаром, а зсередини змащується полімерним гідроізоляційним покриттям.

Обов'язковим елементом залізобетонного резервуару є оглядові колодязі і спеціальні сходи. У кожному монтажному колодязі повинен бути спеціальний датчик, що вимірює рівень води, фітинги, що визначають рівень води всередині резервуара, а також пристроями для переливання води в залізобетонні каналізаційні колодязі і дренажними фітингами. Також залізобетонний резервуар має повітряні патрубки.

Пожежні резервуари встановлюють на різній глибині. Навколо необхідний шар ґрунту на менше 1000 мм завтовшки. Для того, щоб підходити до спеціальних криниць, спеціальні сходи встановлюється на верхній майданчик обвалування резервуара.

Загальна площа і розташування

Умови технологій будівництва вимагають зведення залізобетонних резервуарів, які мають висоту стін до 5 метрів. Якщо потрібно змонтувати вищу конструкцію, це може істотно підвищити вартість будівельних робіт.

Такі конструкції, як правило, мають велику площу, ніж будівельні конструкції вертикального типу, які встановлюються на землі. Їх обсяг збільшується за рахунок площі основи, охоронної зони і розмірів укосів. Цей факт може зіграти важливу роль, якщо площа під будівництво обмежені або її вартість дуже висока.

Після того, як будівельні роботи будуть завершені, і резервуар піде під поверхню землі повністю, можна буде оцінити, наскільки така конструкція дозволить заощадити простір безпосередньо в будівлі.

Якість будівельних робіт

Виробництво залізобетонних резервуарів здійснюється безпосередньо в ході монтажних робіт. Тому така конструкція дуже надійна: від 93 до 98%. Після того, як буде проведена обвалування, залізобетонний резервуар буде виглядати як пагорб прямокутної форми від півтора до трьох метрів заввишки. його схили будуть становити не більше 45 градусів.

Наявність обвалування навколо конструкції буде перешкоджати огляду ємності. Неможливо буде оцінити стінки і з'єднання між ними. І навіть в тому випадку, якщо ви зможете вчасно помітити помилку в конструкції, через обвалування не можна буде провести ремонтні роботи, що істотно підвищить їх вартість. На підставі багаторічного досвіду використання резервуара із залізобетону можна зробити висновок про те, що можна помітити виключно ті дефекти, які призводять до витікання рідини.

Нагрівання резервуара

Для підземних залізобетонний резервуарів немає необхідності встановлювати додатковий обігрів на зиму. Але є випадки, коли на поверхні резервуара утворюється крижана кірка. Статичний коефіцієнт при частковому промерзанні становить 1-3%.

Коли слід вести будівництво

Технологія будівництва ємності із залізобетону займає багато часу, так як для того, щоб змонтувати резервуар, слід розібрати ґрунт і провести великий обсяг земляних робіт. Також важливо впорядкувати територію.

Як правило, при роботі в одну зміну на зведення одного резервуара може піти 2-3 місяці.

Як демонтувати або перенести резервуар

Слід пам'ятати, що підземну залізобетонну конструкцію не можна перенести. Тому важливо точно визначити місце будівництва, щоб уникнути питань в майбутньому.

Позитивні і негативні моменти будівництва залізобетонних резервуарів

До позитивних моментів використання резервуарів такого типу можна віднести:

● якщо заглибити резервуар повністю, то це дозволить істотно заощадити місце на об'єкті;

● резервуар не потрібно обігрівати взимку, що істотно скоротить витрати на опалення.

Мінуси залізобетонних резервуарів:

● велику кількість додаткових витрат (на обваловку, розробку ґрунту, приведення в порядок території і багато іншого);

● непридатність до проведення ремонтних робіт;

● резервуар не можна перенести в інше місце.

Наша компанія реалізує гібридні резервуари для води.

груд. 2020

ЩО ТАКЕ ПІДЗЕМНІ ЗАЛІЗОБЕТОННІ РЕЗЕРВУАРИ. ПОЖЕЖНА ЄМНІСТЬ

Подробнее

Проведення розрахунків вимагає виконання важливого проектного завдання - регулювання в резервуарах тиску. При цьому вирішується основна проблема - підтримується в ємності вакуумметричний і внутрішній тиск. При різких перепадах цих величин можливі деформації резервуарних стінок.

Щоб запобігти подібним проблемам, слід використовувати арматуру дихального типу. Для цього проводиться установка дихальних трубок (дихальної арматури) на протилежні ємності.

Якщо з резервуара забирати воду інтенсивно, утвориться надлишковий тиск, в результаті чого стінки ємності можуть серйозно деформуватися. Щоб уникнути цього на даху монтують дихальні патрубки, оскільки дах сталевого збірного резервуара є стаціонарним.

Даний вузол врізається в сендвіч-панелі, власне, з яких і виконано дах, а потім проводиться ретельна герметизація. Таке рішення дає можливість резервуару вільно контактувати з навколишнім середовищем.

Варто відзначити, що дихальні патрубки обов'язково повинні постійно перебувати у відкритому стані, щоб мати можливість забирати повітря. Крім того, їх потрібно захищати від засмічень. Конструкція таких елементів створюється індивідуально на стадії проектування, повністю залежить від потрібних проектних значень і даних.

Що впливає на конструкцію дихальних патрубків:

1. Ступінь віддаленості насосної станції.

2. Довжина і діаметр трубопроводу.

3. Обсяг резервуара.

4. Потужність і функціональність насосної станції.

5. Призначення водного запасу (пожежний або питний).

Уже тривалий час компанія ЕкоТанк займається проектуванням і поставкою збірних резервуарів зі сталі для питного і пожежного запасу води. Такі ємності бувають об'ємом 100-4000 м3. Довговічність і справність їх роботи забезпечується наданням гарантії строком до 5 років.

груд. 2020

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНІ ДИХАЛЬНІ ПАТРУБКИ В РЕЗЕРВУАРАХ?

Подробнее

Відповідно до норм будівлі і споруди, в яких відбувається спалах, а також установки з пожежної та вибухопожежної небезпеки поділяються на такі категорії:

Категорія «А» - максимальний рівень вибухо- і пожежонебезпеки.

У неї входять легкозаймисті рідини і гази, у яких температура спалаху не перевищує 28 градусів. Вони можуть утворювати з'єднання високого рівня вибухопожежної небезпеки. При їх запаленні починається зростання надлишкового тиску в приміщенні, яке перевищує 5 кПа і провокує вибух

До таких споруд відносяться приміщення, в яких зберігається бензин, ЛЗР, водень або ацетиленові суміші, акумуляторні установки на стаціонарній основі, які використовують кислоту.

Категорія «Б» - будівлі, які вважаються до вибухо- і пожежонебезпечними.

Податливі до горіння волокна і речовини, ЛЗР, у яких температура спалаху складає 29 градусів, а також інші гази і горючі рідкі матеріали, які утворюються вибухонебезпечні і пожежонебезпечні з'єднання з тиском більш ніж 5 кПа.

Серед таких приміщень: цеху, в яких виготовляється вугільний пил і борошно з деревини, використовуються або виготовляються лакофарбові матеріали, у яких температура спалаху 28 градусів; станції, що працюють на дизельному паливі, котельні.

Категорії «В1-В4» - будівлі, які є пожежонебезпечними.

У категорію входять горючі елементи і речовини, рідкі розчини і матеріали; речовини, які при з'єднанні з іншими тільки горять.

До таких приміщень належать: сховища, на яких є вугілля і торф; майстерні та склади, на яких обробляється деревина; майстерні та пункти техобслуговування, а також гаражі; підприємства, на яких виробляється бітум або асфальт; трансформатори; склади з лакофарбовими та олійними матеріалами.

Категорія «Г» - будівлі з помірним рівнем пожежонебезпеки.

У категорію входять негорючі речовини, або ті, які постійно перебувають в розплавленому або розпеченому стані. Якщо цей стан необхідно для застосовуваних технологічних процесів на виробництві. Крім цього, фінішна обробка продукту або його виробництво пов'язане з утилізацією всіх газів, які використовуються в якості палива, а також рідких і твердих матеріалів.

До цих споруд відносять: цеху зі штампуванням металів; фабрики з виробництва цементу, цегли та інших матеріалів з технологією випалу; промислові цехи ливарної, зварювального і ковальської обробки; підприємства, що займаються ремонтом двигунів.

Категорія «Д» - будівлі зі зниженою пожежонебезпекою.

У неї входять різні негорючі матеріали і речовини, які перебувають в процесі обробки і зберігаються в охолодженому стані.

До таких будівель належать: підприємства холодного прокату металевих матеріалів; станції, які використовують насосне обладнання; закладу харчової промисловості, які переробляють молочні, м'ясні та рибні продукти.

Ємність для води ЕкоТанк.

груд. 2020

ПРИМІЩЕННЯ ЗА РІВНЕМ БЕЗПЕКИ. ПОЖЕЖНА ЕМКОСТЬ

Подробнее

Які можуть бути пожежі за різними критеріями:

1. Вид пального елемента (застосовується для визначення і використання коштів гасіння загоряння)

2. Складність пожежогасіння (застосовується для визначення складу пожежних та інших служб, задіяних у гасінні пожеж, а також необхідних для цього коштів)

3. Небезпечні чинники (застосовуються для визначення заходів безпеки, які спрямовані на захист людей і їхнього майна під час горіння)

Горюча речовина

Згідно з цією класифікацією пожежі поділяються на такі види:

● «А» класу - загоряння твердих матеріалів і речовин.

● Пожежа «В» класу - загоряння рідких речовин.

● Пожежа «С» класу - загоряння речовин в газоподібному стані.

● Пожежа «D» класу - загоряння металів.

● Пожежа «E» класу - загоряння електричних установок.

● Пожежа «F» класу - загоряння матеріалів, що містять радіоактивні елементи.

Виробництво пожежних резервуарів ЕкоТанк.

груд. 2020

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЖЕЖ. ПРОТИПОЖЕЖНІ РЕЗЕРВУАРИ

Подробнее

Небезпечні фактори пожеж на підприємствах, виробництві і в житлових будинках - це визначення ступеня загрози для життя і здоров'я людей, цілісності матеріального майна та інших цінностей. У процесі ретельного вивчення статистичний і теоретичних даних про спалахи були створені «Правила пожежної безпеки в Україні». В них вказуються всі чинники пожежі, які впливають на людей та їхнє майно. До них можна віднести:

Іскри і полум'я. При горінні маленька іскра провокує відкритий вогонь, наслідком чого стають пожежі в лісах, промислових будівлях, сільськогосподарських підрозділах, житлових будинках і на інше майно. Це веде за собою матеріальні збитки. Однак на людей дуже рідко впливає відкритий вогонь. В основному їх вражають променисті потоки полум'я, які впливають на відкриті ділянки тіла. Небезпечними є опіки від палаючого одягу. Синтетична тканина довго гаситься і важко скидається.

Потік тепла і підвищення температури навколишнього середовища. Підвищена температура може не тільки погіршити дію відкритого вогню, а й стати самостійним джерелом збитків і фізичного збитку. Головна небезпека виходить від гарячого повітря, яке вдихає людина. Він обпікає верхні дихальні шляхи і провокує задуху. Також до смерті може привести перегрів, викликаний потоком тепла. Внаслідок цього з організму людини виводяться солі, і порушується робота серця. Досить кілька хвилин побути в приміщенні з температурою 100 градусів, щоб спровокувати втрату свідомості і летальний результат. Підвищена температура навколишнього середовища впливає на шкіру, залишаючи на ній опіки.

Висока концентрація токсичних продуктів горіння і розкладання. Цей фактор виникає внаслідок горіння і термічного розкладання. Максимально небезпечними є нагріті, палаючі або тліючі синтетичні полімерні матеріали, які часто застосовуються в сучасних будівлях і спорудах. Серед токсичних продуктів горіння найбільш небезпечним вважається оксид вуглецю. Він вступає в реакцію з гемоглобіном крові зі швидкістю в 200-300 разів вище, ніж кисень. Це призводить до кисневого голодування і смерті. В результаті такого явища з'являється запаморочення, людину охоплює заціпеніння і апатія, вона втрачає координацію, почуття небезпеки і контроль над рухами. Все це призводить до зупинки дихання.

Зниження концентрації кисню. Це явище повністю порушує діяльність мозку людини, погіршує його рухові функції, провокує втрату координації і погіршує контроль над собою. Все це призводить до смерті людей.

Щільне задимлення і погіршення видимості в диму. Одним з найбільш небезпечних факторів загорянь і пожеж є дим. Основну шкоду несе не стільки вогонь, скільки дим, який моментально «косить» всіх, хто потрапляє в сферу його розповсюдження. Речовини, які входять до складу диму, залежать від продуктів горіння, з яких цей дим виділяється. Вони можуть бути отруйними та небезпечними для життя людей, деякі навіть призводять до смертельних отруєнь. Крім цього, в процесі задимлення помітно погіршується видимість. Це заважає роботі пожежних підрозділів, роблячи евакуацію людей практично некерованою та безконтрольною. Рух людини в диму стає хаотичним, він не може чуйно бачити покажчики та виходи. Це перешкоджає впорядкованій евакуації людей під час пожежі.

Існують також супутні прояви небезпечних факторів пожеж. До них відносяться:

Руйнування, частини зруйнованих предметів і будівель, транспортних засобів, будівель, установок, агрегатів обладнання, уламки скла і крихких матеріалів. Вони несуть шкоду людям і заважають безпечно евакуювати постраждалих.

Токсичні матеріали і радіоактивні речовини, які потрапляють в навколишнє середовище завдяки руйнуванню технологічних установок, лабораторних агрегатів, робочого обладнання та іншого матеріального майна.

Вплив високої напруги під час пожежі на струмопровідні елементи установок, технологічного устаткування, яке застосовується на підприємстві в області загоряння. Також існує фактор вибуху, що стався в результаті пожежі.

Негативний вплив засобів гасіння пожежі.

Всі перераховані вище супутні фактори пожежі характеризують руйнують наслідки загоряння.

Компанія ЕкоТанк виробляє пожежні резервуари для води.

груд. 2020

ФАКТОРИ ПРОЯВИ ПОЖЕЖІ ТА ЗБІРНІ СТАЛЕВІ РЕЗЕРВУАРИ

Подробнее

Розвиток пожежі - зони

Існує багато видів параметрів розвитку пожежі. Але серед них є основні, які є базою для розрахунків.

Площа території, яку охопило загоряння

Період часу, протягом якого спостерігається горіння матеріалів

Температура всередині вогнища загоряння

Швидкість поширення вогню

Швидкість згоряння матеріалів (за основу береться вогнестійкість)

Ступінь задимленості простору: інтенсивність і щільність диму

Газообмін

Навантаження при горінні

Ступінь поверхневого горіння

Ділянка, охоплена пожежею, розділяється на три основні зони: горіння, теплового впливу і задимлення. На малюнку нижче вони схематично зображено. Під номером 1 - зона горіння, 2 - теплового впливу, 3 - задимлення, 4 - горюча речовина.

Зона горіння - це ділянка простору, в якому горючі речовини готуються до процесу горіння і починають горіти. У неї входять всі пари і гази, які обмежуються полум'ям і поверхнею запалених речовин.

Зона теплового впливу - це ділянка, яка примикає до зони горіння. У ній вплив температури помітно змінює стан матеріалів горіння і робить неможливим перебування людей без спеціального захисту (костюмів, щитів, водяних завіс і тд). Тепло, яке виділяється при горінні, є головним фактором розвитку пожежі. Воно нагріває навколишні зони з горючими і негорючими матеріалами. Горючі матеріали спалахують, а негорючі починають розкладатися, плавитися, деформуватися і втрачати міцність.

Зона задимлення - це ділянка, яка примикає до зони горіння. Він заповнений димовими газами, які несуть загрозу здоров'ю та життю людей, а також вони ускладнюють дії пожежних. Ця зона може включати в себе зону теплового впливу загоряння.

Пожежний резервуар РВС-100, 150, 350, 500.

груд. 2020

РОЗВИТОК ПОЖЕЖІ. ЗОНИ. ПРОТИПОЖЕЖНІ ЄМКОСТІ

Подробнее